Непомiтно розтанув свiтанок

Непомітно розтанув світанок,
Сонце вийшло з-за смужки небес,
Освітило промінням барвінковий ганок,
Мальовничу оздобу зимових чудес.

На безхмарному небі горіла блакить,
Снігурі забавлялись на гілках калини,
Під пухнастим хутром красувались ялини,
Так хотілось, щоб довго тривала ця мить.

Наче казка зійшла з непізнаних вершин,
У повітрі бринів супокій безтурботний,
Серед чистих, незайманих, білих тканин
Морозець полював бадьористий й лоскотний.

Під снігами сховалися гори й поля,
Живописні садки і лісисті долини,
Закружляли невдовзі прудкі хуртовини,
Огортала все зриме миготлива імла.


Рецензии