Рашист поцілив в дім снаряд.
Той вибух небо освітило,
А смерть нікого не жаліла -
Косила в полі всіх підряд.
На тім немилосерднім море,
Хто враз пішов, хто - під завалом.
Я чув, як жіночка стогнала
У невиправних діях горя.
Коли побачили - вагітна.
До неі кинулися враз,
З щоки сльозинка пролилась.
Вмить небо розлилоcя свiтлом.
На світ з"явилося дитя.
На вигляд наче б то і кволе,
Але в нім відчувалась воля
Й жага до кращого життя.
Вмить небо розлилося свiтлом...
© Copyright: Лариса Семенец, 2023
Свидетельство о публикации №123012402557
Свидетельство о публикации №123012402557
Рецензии