Україно, прокинься,
тебе засліпили,
Та скували кайданами руки твої!
Ріжуть гострим ножем
твоє серце і крила…
Скрізь Америки задум
та чорні сліди.
Тисячі твоїх діток
лягли у могили,
А мільйони розкидані на чужині,
Тисячі серед них,
наче лунь посивіли,
Тільки пам’яті іскри
вирують в крові.
Це Америка нині
в боргах потопає,
І у прірву боргів за собою веде,
А пісні про свободу
знущанням лунають,
Бо давно в ланцюгах
те, що вічно святе.
То ж, нехай твої сльози
просохнуть від сили,
Та оливкову гілку вперед простягни.
Бережи себе, люба,
бо справді красива!
Гідні справжнього щастя
нащадки твої!
Київ
***
© Copyright: Наталия Рудченко, 2023
Свидетельство о публикации №123012306191
Свидетельство о публикации №123012306191
Рецензии