В годину коли я лежати під землею
Буду так безнадійно і безглуздо,
Зустрінуся я знову з тобою -
Як живий що розмовляє з трупом.
Я набагато живіше тебе - Людина із смартфонів і баксів!
І з померлим тобою кажучи,
Я готовий з могили піднятися! Стиснувши зуби щоб не заревти таким, що
Піднімає мертвого басом,
Я собі накажу не хрипіти,
І як змилений кінь не кидатися.
Руки - кисті широких гілок
Розкрию я тебе обіймаючи...
І шпилькою розквітаючої троянди своїй
Доторкнуся я до колін граючи... І розпуститься раптом неземний аромат,
Освіжаючи втомлену душу -
Це я перетворився на бузковий сад,
Де хлопченята грають у войнушку.
Сільську лазню сильніше топи,
Ну так що ж - рубай, я не здрейфлю!
Я та совість яка спить.
Лист відкрий. Прочитай мою душу.
Прочитай мою душу
© Copyright: Валера Русик, 2023
Свидетельство о публикации №123012205175
Свидетельство о публикации №123012205175
Рецензии