Кто я по национальности?

Дідусь по татку був командиром танку,
По мамі – командиром партизан в лісах.
Страшенні вибухи почувши спозаранку,
Я за вікном такий побачив жах:

Як горизонт вогнем до хмар палає,
Як від ударів здригається Земля.
А в моє серце відчай нахлинає,
Усе ж таки прийшла до нас війна!

Мій батько народився на Камчатці.
Його татусь у Казахстані ріс.
В Пореччі – мати, у Мозирі –  будинок бабці,
З Сашком-хохлом навідували ліс.

Це прізвисько надАли партизани,
Що захищали Білоруський Край.
І в «Огоньку» статтю надрукували,
Як мій дідусь наводив прочухай
Фашистській злобної навалі.
А сам лишився без ноги.
І зірочки на грудях засіяли,
Бо в цій війні діди перемогли!

У дідуся, що мешкав в Казахстані,
Також червоні дві зірки.
Палав у танку в пораненому стані.
Ці спогади завжди сумні, гіркі…

Бабуся латала гімнастерки
Для партизан,  прострелених від куль.
Де плями крові не вдається стерти.
Ця праска звОдилася в нуль.

Це бУло замість шкільного навчання:
Малечі працьовитий фронт борців.
Щоденне голки з ниткою тримання
Не зберегли від шраму на руці…

Моя бабусенька з Небес спостерігає.
ДідУсі поруч з нею теж стоять.
Хто я такий?! Хто небудь в світі знає?!
 – Людина!!!
У  згоді пращури мовчать…

04 - 05.09.2022