Трішки не те, що ви подумали :)
Проснулась від баху. Яка я? Жива чи мертва?
І рученьки бідні, і ноги – важкі, мов штанги.
І правда, що в праці стара і дурна, і вперта.
Як мама казала: як вшнипиться – не відтягнеш!
Ох, ледве звелась після вчора і ледве сіла.
В такім існуванні немає ні сенсу, ні змісту.
І добре, що в компі не треба великої сили
На літерки тиснуть.
І знову вляглася, мов хвора корова в загоні.
Отак, ніби вчора планету обчовгала пішки.
Ще б чашку гарячого чаю: може -- хоч кров розгонить.
Хоч трішки.
19.01.2023
Пiсля вчорашнього
© Copyright: Надежда Еременко, 2023
Свидетельство о публикации №123011904157
Свидетельство о публикации №123011904157
Рецензии