Бархатистая нежность наполнила ласковый воздух

Чорнобривці увидела вдруг я в саду незнакомом,
И чудесная родина вспомнилась мне – Украина…
Будто дочку меня ожидала в покинутом доме,
Словно мама, что детку искала с надеждой единой.

Чорнобривці склонились ко мне с лучезарным приветом,
Ощутила я сразу их, с детства родное, дыханье.
И услышала я словно песни любимой куплеты
Про любовь и надежду, что сбудутся наши мечтанья.

Бархатистая нежность наполнила ласковый воздух,
Будто в доме своём оказалась внезапно я снова…
И на листья упали дрожащие с горечью слёзы…
Чорнобривці встречали меня у порога родного.

              15.01.2023

Евгения Рупп
http://stihi.ru/2023/01/18/217
Чорнобривці зустріла сьогодні в чужому садочку,
І згадалась мені моя рідна чудова Вкраїна;
Немов доньку чекала на мене вона в закуточку,
Ніби матір, що довго шукала кохану дитину.

Чорнобривці ласкаво схилялись до мене привітно,
Я відчула їх тепле з дитинства знайоме дихання;
І здалося мені, що співають вони щиру пісню
Про кохання і вірність, про кращі свої сподівання.

Оксамитова ніжність повисла в повітрі раптово
І на листячко впали тремкі с гіркуватістю сльози,
Наче я опинилась у рідній домівочці знову
Й чорнобривці мене зустрічали на ріднім порозі.