Зневіра хижо нівелює оптимізм,
Відкушує щоразу більшу долю,
Бо на фронтах жорстокість і цинізм
Не тільки тіло...й душу рвуть до болю...
Нічим не виправдана втрата живих сил
І молодість відходить в небуття...
Земля рясніє від окопів і могил,
Посеред цього б'ються за життя!
Який же дух у серці треба мати,
Щоб не зігнутись, не хворіти, йти вперед!
Щоб ще й хребет зламати тому "брату",
В боях не зупинитись посеред!
... З Поліг не позитивнішають звістки,
Там орки прибирають все до рук,
Брехнею людям заливають мізки,
Та все ж над ними вже кружляє крук!
Прости, о Боже, за думки, подай надію,
Щоби діждатись Мир за Перемогою для всіх,
Щоб крила відросли і заповітна мрія
Знов повела до Світла -- за поріг!
Тим, хто відстоює Свободу і Життя -
Слова від серця, від душі, з любов'ю!
Ви всі з народу і всеціле з ним злиття -
Доведено пролитою це кров'ю..!
17 января 2023
© Copyright: Галина Максимова 6, 2023
Свидетельство о публикации №123011703311
Свидетельство о публикации №123011703311
Рецензии