"Гради", "Урагани", танки і ракети
Розривають спокій на шматки.
Чути гул сирени, строчать кулемети,
Наче б'ють по серцю молотки.
Сипляться на землю від ракет уламки,
Всюди вкриті мінами поля.
Ходить смерть з косою з самого світанку,
Плаче від страхіття немовля.
Боже всемогутній! Скільки ще тремтіти,
Скільки ще ховатись від ракет?
Скільки будуть душі від незгод чорніти?
Чом не звільниш землю від тенет?
Як не вистачає спокою і тиші,
Радісного щебету птахів…
Де ж твої діяння, Боже, наймудріші?
Чи не бачиш люті ворогів?..
Скiльки?..
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123011606603
Свидетельство о публикации №123011606603
Рецензии