Присягання
Всі гріхи забути,
Вилічити рани, відпустити біль,
Скинути неспокій,
Вберегти майбутнє,
Всі сліди омани гнати звідусіль.
Твердило кохання:
"Я теплом зігрію,
Оживлю всі мрії подихом весни,
Всі душі жадання
Радістю овію.
Смуток безнадії кане в бур'яни."
А душа невинна
Довіряла слову,
Щирим присяганням тішила себе,
Йшла вперед невпинно
Крізь словес полову
З честю і стражданням, як дитя сліпе…
Лиш одна реальність,
Хмурячись, зітхала,
Слухала смиренно дивний глас присяг.
Талану фатальність
Хмарою спливала,
Морщилась стражденно з болем на вустах.
Далеч синьоока
Сторожко мовчала,
Вся земля у горі, наче сирота,
Бо війна жорстока
Мрії розтоптала,
Потопила в крові села і міста…
Свидетельство о публикации №123011605020
Годы обещали все простить ошибки,
Заблуждений раны тихо заживить.
Мне судьба казалась яркою открыткой,
Доброй и спокойной, жить еще и жить…
Мне любовь твердила, что теплом согреет,
Как весенний ветер, ласковый буян,
Что с тобой пойдем мы прежнею аллеей,
Все мои сомненья – камешком в бурьян.
И душа, как в детстве, доверяла слову,
Искренней надеждой тешила себя.
Чутко отделяя зерна от половы,
Гнездышко лепила ласточкой в сенях.
Только вдруг реальность жизнь перевернула,
Набежали тучей полчища врагов.
Падают ракеты, всюду танков дула,
Дом родной разрушен, милый отчий кров…
Даль голубоглазая почернела с горя,
И земля в лохмотьях, словно сирота.
Та война жестокая беспощадным морем
Затопила кровью села, города.
Годы обещали все простить ошибки,
Заблуждений раны тихо заживить.
Мне судьба казалась яркою открыткой,
Доброй и спокойной, жить еще и жить…
Елена Куприянова
Елена Куприянова 3 20.01.2023 14:28 Заявить о нарушении
Галина Чехута 20.01.2023 14:44 Заявить о нарушении