Кожної ночі не спати - чекати,
Дивачку, що знов хазяйнує в думках,
Щось говорити? Чи може мовчати?
В яких вона ходить повз мене світах?
До мене дорогу авжеж забуває -
Мені також треба забути цей сон.
А може її хтось спіймав і не знає
Як з демоном бути, бо з смерттю на кон?
Чи може спіймали у окружіль з солі?
Чи сріблом сріблиться кинжал у руці?
А де ж рятувати її? А чи треба?
Лише б ніжним доторком її по щоці...
Якби от забути! Якби от забути!
І не пам'ятати тих гарних очей,
Бо й вісточки з неба чи пекла - не чути.
Позбутися згадок усіх і речей!
Та це неможливо, бо то чарівниця,
Запала у думку і спокій весь - геть.
І в котре не сплю, все чекаю, чекаю,
На образ її, а весь світ - шкереберть.
Незабываемая из Ада - укр
© Copyright: Уца Елизавета, 2023
Свидетельство о публикации №123011604360
Свидетельство о публикации №123011604360
Рецензии