Люблю життя
Люблю його, як любить дощ земля,
Люблю, як вітер вольний любить волю,
Як промінь, що викохує поля.
Люблю життя, як трави люблять сонце,
Як пташка, що злітає в висоту,
Люблю на світ дивитися з віконця,
На білий сніг і ниву золоту.
Люблю стрічати росяні світанки,
Летіти в далеч на вітрилах мрій,
Люблю, як квіти повівають п'янко,
Як небо тоне у імлі нічній…
Люблю життя до райської знемоги,
Поблажливо прощаю гріх сліпий.
І навіть в час душевної тривоги
Я відчуваю яви крок лункий…
Та ворог сіє гибель щогодини,
У серці наростає біль щемкий.
В душі - нестерпна гіркота полину…
Як далі жити в час такий важкий?..
Свидетельство о публикации №123011508746