Франческо Петрарка. Сонет 261

 
Qual donna attende a glor;osa fama
di senno, di valor, di cortesia,
miri fiso negli occhi a quella mia
nemica, che mia donna il mondo chiama.

Come s’acquista honor, come Dio s’ama,
come ; giunta honest; con leggiadria,
ivi s’impara, et qual ; dritta via
di gir al ciel, che lei aspetta et brama.

Ivi ’l parlar che nullo stile aguaglia,
e ’l bel tacere, et quei cari costumi,
che ’ngegno human non p; spiegar in carte;

l’infinita belleza ch’altrui abbaglia,
non vi s’impara: ch; quei dolci lumi
s’acquistan per ventura et non per arte.


© Petrarca



Та, хто бажає серце надихнути
Та мудрістю прославити себе,
Та м'якістю, хай приклад мій здобуде -
Любов моя взірець їй свій дає.

Як жити гідно, як Творця любити,
Ти не уявиш, як не знав її,
Її життя незвідані краї
Не можуть на добро не надихнути.

Можливо вивчити її вимову,
Мовчання й рухів ідеал живий,
Лунке, живе та неозоре слово, -

Лише краса, що здатна засліпити,
Так неповторна в долі осяйній,
Її лиш рід ваш зможе положити.

* Франческо Петрарка в перекладі Марини Чиянової.