Ненька-Украiна

Мене вільну птаху в кліть скували,
Пісню неба кинувши на плаху,
Кров'ю від хрестів соборували,
Проти мною обраного шляху!

Вороги топтали мою землю,
Скарб забравши, і духовні речі,
Але пісні неба сходять в зерна,
Паляниця визріває в печі,

Думки воскресають боротьбою,
З м'якушем від хлібних тих шматків,
Крила трансформуючи у зброю,
Кліть метнув кацапам за ярів,

Зрадники мене – для куль мішені,
Хто прийшов з мечем пізнає гнів,
Тріснуть морди, та вражин кишені,
Розум лопне у лукавих віщунів,

Перед Богом славою єдина,
Силою годую свій народ,
Кликнуть сини – Ненька-Україна!
Я віддам синам ключі свобод,

І вони сміючись з вільним вітром,
Серед саду підуть по весні,
І поля засіють новим житом,
На світанку в запахах вишні,

Ну, а тим синам, що впали в битві,
Іншому віддавши щастя руху,
Зверну словом у свої молитви,
Їм даруючи безсмертя Духу!

14.01.2022                13:30


Рецензии