По лініям тривог… По відгукам сирени…
По темряві вночі і світлу у обід…
Я міряю життя з малесенької сцени,
шукаючи маршрут, яким крокує світ…
І все, здавалось, є… І серце б’ється рівно…
І люди навкруги не плачуть, а живуть…
І хтось мене чита по пам’яті дослівно,
рятуючи свою невихожену путь…
Та вічно щось не так… І мапа-таємниця
веде мене туди, де в річці поміж хвиль
стежинонька щеза в шепочучій водиці,
забравши в глибину моїх інтенцій біль…
Хижий погляд
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123011000129
Свидетельство о публикации №123011000129
Рецензии
