Мені вночі частенько сниться,
Що я літаю в небесах,
Якась є в цьому таємниця,
Бо забуваю всякий страх.
Лечу сміливо білим птахом
І гріюсь сонячним теплом,
Все вище, вище з кожним змахом,
До хмар торкаюся крилом.
Дивлюсь на землю піді мною:
Мигтить то літо, то весна,
То раптом котиться луною
Над Україною війна.
Я бачу, як летять уламки,
Немовби зграї чорних хмар,
І так до самого світанку,
Поки не втрачу дивний дар…
А в небі вже ясніє промінь,
Нема загрози для життя,
В душі - гармонія симфоній,
Звучать нові передчуття…
Сни
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123010608129
Свидетельство о публикации №123010608129
Рецензии