Вiддячимо
До нас завидливі сусіди,
Крушили все навкруг дотла,
Вели себе, як людоїди.
А потім в засіках знайшли
Дари у вигляді "шахідів"
І тут же в небо понесли
Вантаж смертельний проти злиднів.
Ні! Не тремтіли над "добром"
І дуже щедро пригощали,
Лишали розруй* і погром
І від життя нас захищали.
Сусіди! Ми знайдем для вас
Ще більш принадні подарунки,
Щоб ви здригались повсякчас,
Не від снарядів, а від думки.
Щоб ви відчули те "тепло",
Яке нас взимку зігрівало,
Щоб ваше каверзне кубло
Згадало, чим нас частувало.
* РОЗРУЙ (поет.) - те саме, що руйнування.
Свидетельство о публикации №123010405163