Де ж ви мої коси, куди ви поділись
А були ж раніше чорні мов смола
Чи на вас упали роси, немов на покоси
Що на вас уже лягла мов сніг сивина.
Як літа ідуть їх не зупинить
Так і все змінилось ти глянь-подивись
Та тільки душа не хоче старіти
Бо у ній все залишилось, як було колись.
І хоча молодість уже пройшла
Та не потрібно нам себе жаліти
Адже хороше ми прожили життя
А далі життя будуть продовжувати діти.
2.01.2023
Де ж ви мо коси, куди ви под лись
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2023
Свидетельство о публикации №123010302915
Свидетельство о публикации №123010302915
Рецензии