Дуже лютує бридкий вовкулака,
Душить, грабує, вбиває дітей,
Вигляне з бункера, наче макака,
Блимне очима, чекає смертей.
Дивиться довго, немовби не бачить,
Як закривавлене плаче дитя,
Що піднялось з-під уламків гарячих,
Як навіжене, шука укриття…
Може, у гру якусь грає відлюдок?
Думає, це - нереальна війна?
Що так туманить диявольський мозок?
Розум нормальний цю лють не сприйма.
Гнів і ненависть міцніють чимдалі,
Звірі не мають поняття про гріх!..
Нелюд байдужий до сліз і печалі!
Що йому долі чужих і своїх?
Вовкулака
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123010206107
Свидетельство о публикации №123010206107
Рецензии