Обiйми мене

Обійми мене, люба. Я зраночку хочу
поцілунків твоїх, що, мов сонця привіт,
знову й знову рятують мі душу від ночі,
у яку так безглуздо поринув цей світ…

Обійми мене, люба! Ніхто ж так не вміє
дарувати своє безумовне тепло,
під яке навіть Північ Сахарою віє
усіляким вологим морозам на зло…

Обійми мене, люба… Своїми руками
ти, мов янгольський птах, напророчила нам
і весняні сади, що чарують квітками,
і дрімучі ліси, що так схожі на храм…

Обійми мене, люба, щоб в цьому полоні
я, нарешті, відчув, як простий вітерець
серебрить терапією дотику скроні
і лікує урвавшийся було терпець…

Обійми мене, люба. Що буде, то буде,
а для мене важлива лен ніжність твоя,
що, мов кисень, наповнює стомлені груди
в тому тілі, де звично ховаюся я…


Рецензии