Тільки подиху шанс… тільки прояву мить…
тільки рухи долоні у темряві світу…
тільки серце, що б’ється і тихо болить
за, на жаль, неможливість зимового квіту…
тільки стукіт в пітьмі залізничних коліс…
тільки сон, що ніяк уночі не береться…
тільки мука питання, а що ти приніс
у реальність, що мрії в обличчя сміється…
тільки помилок дзвін… тільки тиша в купе…
тільки досвід початку, що дався востаннє…
тільки погляд у дзеркало рими сліпе,
де ховається всесвіт земного кохання…
Тiльки
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122123102295
Свидетельство о публикации №122123102295
Рецензии
