Ты всё имел и взял отрёкся

Привіт, мій милий, добрий, ніжний,
Чарівний, славний, золотий.
Ну що там  сталось? Дощ торішній,
Що ти такий   сьогодні  злий?

Ну  да,  бабки співали в вуха,
А брат   із келихом   сидів
У "них" кохання, бачте  люте
Та  тільки   сам,  то був  таким!

А жаль, не  їх,- дітей маленьких,
Що кинув  у   війну   самих.
А  сорому, немає аніскільки
Щасливий-  каже-  та має   гріх.

Не довго ж бути тому щастю,
Бо скоро скінчиться   кінець
Ще  бузок не  розпустить   квіти
А   принесуть  важкий вінець.

А ти,  також, як  він  гуляєш?
Вдаєш   ображеного, просто  жуть!
В  борщі   вареників шукаєш
Та тільки  там  їх  не знайдеш.

Вогні   горять, та лиш  для чого?
Морози й дуть, риплять  в душі
Живу, щоб  вижити, вся суть живого
Поводирі бувають теж сліпі.
 
Зима   відкриє  правді двері
Ввійде   й   постукає   вікно
Всі  брехні  змиються   водою
Стечуть тi   русла  в  джерело.
 
Мої   також зашиють  рани
Нічого, серце   заживе
Бог   бачить  в небі, він  за мене
Колись   спитає він    за  все.
 
Ти мав  усе, та сам   відрікся
Тебе  кохали - не  впускав!
Відштовхував  все   найдорожче
Не   цінував!  Не шанував!


Фото  взято   с интернет ресурса. Автор неизвестный.