Спалах зорі. Квітка в крові.
Темні краплини горять зсередини.
Жар тих вогнів ледь трохи зігрів
Заледенілі наші хмурі глибини.
"Я дарую вам сонце", -
Кричав хтось із неба.
Яке ще там сонце?
Кому воно треба.
Кров немовляти - гостей частувати.
Поки ще гріє - не здихає надія.
Музика грати, ходи танцювати,
Танцюючі мрії - убивці й повії.
"Та я ж дарую вам с о н ц е!" -
Не вгавав хтось із неба.
Та яке вже там сонце,
Не треба, не треба..
не треба
© Copyright: Анатолий Ник Галич, 2022
Свидетельство о публикации №122123006257
Свидетельство о публикации №122123006257
Рецензии