Блукаю хибними шляхами,
Навколішки осель мандрую.
Багно та цегла під ногами –
Мені байдуже. Я нудьгую.
Брудну калюжу переплину!
Міцну заваду розторощу!
У хащі лісові порину!
І прірву я здолаю тощо!
Я надто велична особа,
А не розбещений пияка!
І лише тоді я нероба,
Коли спаде велика мряка.
Я збоченців не поважаю,
Невігласів завжди цураюсь!
Образи друзям пробачаю
І кривдою не переймаюсь!
Авжеж, я шибеник допоки
Мене не зупинить недуга.
І я тоді непевним кроком
Піду назавжди, недолугий.
15 серпня 17
10.00
Посьмиховисько одесская богема
© Copyright: Александр Лукин 3, 2022
Свидетельство о публикации №122123003429
Свидетельство о публикации №122123003429
Рецензии