Плачу мовчки, без всхлипів,
Губ торкаюсь губами...
День, мов сніг, білий випав
І лежить поміж нами.
Грала щиро, до болю.
Мліли солодко пальці,
Випадала із ролі,
Прокидаючись вранці.
Нащо "ящик Пандори"
Там, де шати шовкові?
Ми, хіба що, актори -
У полоні любові.
Чай заваримо з липи
І накриємось снами.
Сніг, як ніч, чорний випав
І лежить поміж нами...
Вільний поетичний переклад власного вірша "Плакать молча, без всхлипов".
http://stihi.ru/2011/05/10/1616
Плачу мовчки, без всхлипiв
© Copyright: Вера Свистун, 2022
Свидетельство о публикации №122122903560
Свидетельство о публикации №122122903560
Рецензии