У днi очiкування
То весело, то сумно стане вмить.
То помилки пригадуєш фатальні,
То знов надія в серці зазвучить.
Так хочеться в цей час побути разом,
Посидіти з близькими без турбот
І не здригатись від думок щоразу,
Як від тривожних і трагічних нот.
Пробачити комусь образу давню,
Набрати номер, втішити листом,
Зцілити словом емоційну травму,
Немов Господнім праведним хрестом.
Від цього світ, мабуть, не стане краще
І навіть не зупиниться війна.
Та хто на світло йде, життя обряще,
А в серці знов відродиться весна.
Свидетельство о публикации №122122805383