Спить зимовий ліс спокійно,
Білим хутром вкрився клен,
Притаївсь меланхолійно,
Літній згадує рефрен…
Заметіль співає пісню
І стежинки заміта,
Щоб змогла пройти по лісу
Уродливиця зима.
Вітерець чекає часу,
Щоб побавитись сніжком,
Не чіпає передчасно,
Віє тихо над лужком.
А згадає розмаїття
Вкритих золотом дібров,
Розколише пишне віття
І залишить без обнов.
Та ажурні пелеринки
Закружляють в небі знов,
І розложисті ялинки
Їх підхоплять стрімголов.
Зимова iдилiя
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122122602757
Свидетельство о публикации №122122602757
Рецензии