Коляда
I
Спить дитятко в колибелі,
Біля сина, мать Марія,
На долонях в неї пустелі,
Та спасіння немовляти - її мрія.
Пастухи прийшли йому вклонитись,
Віфлеємська зірка привела Волхвів.
Сіли на коліна, пред Царем, молитись,
Бо молитва, як і пісня колить ворогів.
Приспів.
Посміхається, маленький мій Іісус.
Та не знає, що попереду страждання.
Ти смієшься, та диявол в пошуку спокус,
А в очах Марії щирі сподівання.
II
Віфлеємська зіронька сіяє,
Довгий шлях чекає на Іісуса.
Слізно сина, мати притуляє,
І природа творить чудеса.
Ця чарівна ніч - це пам'ять неба,
Ангели несуть нам зоряні пісні.
Стигне людська втрата, людська згуба.
А в малятка очі голубі, ясні.
Приспів.
© Copyright: Надежда Устинова, 2022
Свидетельство о публикации №122122601392
Свидетельство о публикации №122122601392
Рецензии