Зчитує місто наші примхи,
Наші бажання воно помножує,
Місто собі добирає рими,
Так, як в повітрі лунають скуйовджені
Крики птахів. У небес стихії
Тиша - це надвелична октава.
Місто вдається до мімікрії,
Але ночами його постава
Чемно стоїть на моїм порозі.
Чемно гукає мене до кави.
Чемно ладнає старі дороги,
Вчасно згадає про Яв із Наввю.
Мiсто
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122122503480
Свидетельство о публикации №122122503480
Рецензии