Я не можу не думати про тебе,
Ти є скрізь куди б я не глянула,
Прописав мене ти до себе,
Від кохання твого засяяла...
Це як магія справжнього щастя,
Що Сили Вищі дарують,
Це істинно справжнє кохання,
Що гріє і у серці вирує...
Хіба можна забути ті миті,
Коли поруч були ми з'єднавшись,
Коли очі навпроти рідні
І що ти моє і ти знаєш...
Хіба можна забути стук серця,
Що у грудях так билось шалено,
І почуття що з душі рветься,
Що взаємно і благословенно...
Я не можу не думать про все це,
Я не можу за цим не сумувати,
Я хочу тебе поруч до себе
І що ти не зникнеш знати...
Ти є скрізь і так має бути,
Ми собі обіцянку дали,
Що візьмемось обоє за руки
І підем по життю разом далі...
Я не знаю що сталось зі мною,
Я тебе не хочу втрачати,
Я хочу бути з тобою
Із взаємністью справжньо кохати ...
Не можу не думать...
© Copyright: Марина Белобров, 2022
Свидетельство о публикации №122122207941
Свидетельство о публикации №122122207941
Рецензии