То голосніше, то тихіше -
Грудневий дощик за вікном,
Здається, він мене вколише,
І я засну спокійним сном.
Як морзе, стукають краплинки:
Тире, дві крапки, знов тире…
Куди поділись всі сніжинки?
Густіє марево сире…
І під вікном, і на дорозі
Блищать калюжі - не пройти!
А рік новий - вже на порозі!
Що ж, мабуть, прийдеться брести.
І знов крапки частять у вікна,
Між ними - шурхіт від тире.
Вже стало темно й безпросвітно,
І тягне смутком від дерев.
А, може, це листи благальні
Мені настукує мій край?
Бо ж неспроста в душі печально,
У ритмах чую: "Приїжджай…"
Грудневий дощ
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122122207744
Свидетельство о публикации №122122207744
Рецензии