Узимку
Зими придумані, мабуть, для того,
Щоб у теплі говорили ми з Богом,
Каву пили з пирогом ароматним,
А не тремтіли під дулом гарматним.
Мріяти можна за чашкою чаю,
Птахом летіти до рідного краю,
В спогадах линути в море безмежне,
Серце втішати щемке і бентежне.
З друзями можна життя пригадати,
Щось розказати, про щось розпитати,
Радість вплітати в мереживо сніжне
І відчувати тепло чиєсь ніжне.
Можна узимку зізнатись в коханні,
Можна на лижах піти на світанні.
Можна відчути безмежність нірвани,
Щастям і миром зцілити всі рани.
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122122003133
Свидетельство о публикации №122122003133
Рецензии