Ти ніколи не розумів
Котрі вірші були тобі
Ти на крилах своїх вітрів
Не помітив мене в журбі
Ми з тобою - тепер без меж
В серці моїм ти - немов цвях
Ти на шкірі моїй живеш
Як тоді, зграєю мурах
Я тебе залишала у днях
В котрих билося все, як скло
По цим хвилям, в моїх грудях
Мене від тебе і віднесло
Вони несли мене крізь шторм
Крізь вогонь та холодний сніг
Щоби я поверталась знов
Й була тут, біля твоїх ніг…
***
© Copyright: Алина Шомина, 2022
Свидетельство о публикации №122122000207
Свидетельство о публикации №122122000207
Рецензии