Возвращение

   Н.Бидненко
Ти вертався в тепло від мойого порогу.
Невеселий фінал непотрібної гри.
Хай тобі пролягає щаслива дорога,
А мені – в холоди, в холоди, до жури.
Танцювали сніжинки в печальному танці,
Аж Земля на орбіті застигла на мить.
Одинока зоря у останньому шансі
Все чіплялась за небо, аби не згоріть.
Спалахни, моя зоре, в чужому бажанні –
Хай йому у дорозі освітиться даль…
Він вернувся в тепло, у обійми кохання,
Ну, а я – в холоди, в холоди і печаль.
***
Ты вернулся в тепло, уходя от порога.
Невесёлый финал – приговор игроку.
Счастье пусть для тебя простилает дорогу,
А мне – вновь в одиночество, в холод, в тоску.
Танцевали снежинки  печальные танцы,
И Земля на орбите на миг замерла.
Одинокая зорька с последнего шанса
Умоляла с небес: не сгореть бы дотла.
Вспыхни, зорька, снова! Ты необходима!
Пусть ему в дороге осветится даль...
Он в тепло вернулся, под крыло любимой,
Ну, а я  - обратно, в холод и печаль.


Рецензии