Бачиться, чується,
Знову живе.
Слово за слово,
По горлу пливе.
Здійсненна промова відлунням штурляється.
Пісня проспівана не повертається.
Козаче! Козаче!
Місяць вклонився.
Ти вибрав цей шлях – не помилився.
І згодом, маленькі, пізнають з нататків,
Очі, та руки, загублених татків.
Я дивну симфонію склав без обмеження.
Для Ваших потреб, купюро - збереження.
Тепер хай співають – сьогоднішні, й давнішні.
Та хай не змовкають – літаври та клавішні.
І знову живе все, що впевнено мовиться.
Бо слово за слово - крізь натовпи ломиться.
Промова
© Copyright: Понкратов Игорь, 2022
Свидетельство о публикации №122121903857
Свидетельство о публикации №122121903857
Рецензии