Замріяність – коли тебе багато.
І навпіл ріже закоханокрелато.
Коли не спиться, і не в змозі куштувати.
І рве у гору сверхзвукокрелате.
Контрастами наповнює багаття.
Співаєш дзвін із портетуровокрелаття.
І озираються хто вже забув романси.
Танцюю танок крилореферанси.
І крізь заплющених очей слова і гомін.
Тебе мені подарувало крилопромінь.
Крилопромiнь
© Copyright: Понкратов Игорь, 2022
Свидетельство о публикации №122121902829
Свидетельство о публикации №122121902829
Рецензии