Я у полоні Грудня знову,
Бо він - це справжній серцеїд,
Вночі співає колискову,
Сніжок готує на обід.
На вікнах радісно малює
І усміхається крізь скло,
Морозом звабливо цілує,
Щоб розлилось в душі тепло.
Веде себе, немов коханець,
Духмяним запахом п'янить,
На лід запрошує на танець,
Не залишає ні на мить.
Дарує щедро перед святом
Із льоду дивні дзеркала,
То спокушає снігопадом,
То шле прикраси із срібла.
То кличе мчатися на санках,
То шепче лагідні слова,
І я вже вірю обіцянкам,
А він обійми розкрива.
Я ж знаю, все це ненадовго,
Ще трохи - й грудень промайне,
Та вже готова йти до нього
В розкішне ложе крижане…
Коханець Грудень
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122121808129
Свидетельство о публикации №122121808129
Рецензии