В пустельнім парку на траві -
Останнє листя сиротливе.
Свинцеві хмари дощові -
Немовби марево журливе.
Іскристий вогник горобин
Мигтить в повітрі таємниче.
Смолистим запахом ялин
Узлісся в рай духмяний кличе.
Бентежно поглядає сад,
Пора осіння вже минула,
Щодня чекає снігопад…
Не йде зима, мабуть, забула.
Від хмар і в серці - холодок,
Душа від дум болить і мліє,
Немов чекає, щоб сніжок
Війну приспав, що скаженіє…
Душа болить
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122121806989
Свидетельство о публикации №122121806989
Рецензии