Летять за викном мов пиринки
Біленькі пухнасті сніжинки
Мов ковдрою землю вкривають
Вони цім відпочинок їй бажають
А коли вони розтануть по весні
Вся та вода залишиться в землі
І вона відпочивши буде знову
Вбирати в себе ту вологу
Щоб знову на її ланах
Буяло все красою мов у снах
А нам с пошаною відноситись потрібно
Тоді за нас не буде їй обідно
Усе те, що ми посіяли і посадили
Самі собі цим догодили
Бо восени будем врожаї збирати
І всьому цьому ціну будем знати
Адже до всього цього потрібно прикласти зусилля
Щоб не росло на землі зілля
От тоді і будуть врожаї багаті
І не порожні будуть закроми у хаті
08.12.2022
Свидетельство о публикации №122121804121