***
Як сіра вовчиця, над мертвим вовчам.
І горя людського сльозами не змиєш,
Й ніщо не поверне убите життя...
За що так жорстоко дітей ти караєш,
Нелюд проклятий - російський солдат?
За що ти у сердце ракети пускаєш?
Хай будеш ти, проклятий Богом стократ.
Убив всю родину, лишив сиротою
Маленького хлопчика...як йому жить?
А там у лікарні...синочки і донечки...
Їм так нестерпно у грудях болить...
Моє рідне місто, сьогодні ти виєш,
Не тільки сиренами - криками мам...
Ти, клятий москале!!! Ти - згинеш!!! Так - згинеш!!!
Бо винен в усьому - ти сам!!! Тільки сам!!!
16.12.22.
Свидетельство о публикации №122121706887