Грудневий ранок
Спішить прикрити все опале листя,
Мете всю ніч і ходить крадькома,
Ховає всі принади падолиста.
Люблю ранковий час, коли ще світ
В полоні снів чекає мить світання,
Коли ще місяць шле снігам відсвіт
І слухає зірок легкі зітхання.
Задумавшись, дивлюся крізь вікно
На промені, що сяють над дахами,
Здається, ранок пише полотно
Над сяйними срібними свічниками.
Вже дотик сонця відчуває сніг
І небу усміхається рожево…
Зимовий день не стримує свій біг,
Кришталем приоздоблює дерева.
Свидетельство о публикации №122121307729