Течет река

Тече річка

Тече річка,в"ється стрічкой,
                зелені діброви...
Колихає мати сина
                піснею, та й мовить,-
Спи,синочок,спи, мій любий,
                набирайся сили,
Бо є в світі злії люди,
                та лихі години.


Сонце в небі  зажурилось,
                квіточки зав"яли,
В ріднім  краї горе сталось,
                що і не чекали,
Вся земелька окропилась
                жгучими сльозами,
Та багряно устелилась
                доньками, синами.


Ясний сокіл в небі синім,
                високо літає,
Та на Землю пильним оком,
                сумно поглядає,-
Що ж вам лише, люди добрі,
                в мирі не живеться,
Хіба краще колотнеча,
                де кров річкой л"ється?


Колихає мати сина,
                то й слово замовить,-
Боже,дай щасливу долю
                дитяті рідному!
Щоб він ріс  здоровим, сильним,
                тільки б милуватись,
Щоб на вік йому не стало,
                на війні страждати!


Ярко в небі зорі світять,
                темна ніч зітхає,
Що твої сини,земелько,
                голови складають...
Що ж вам лише,люди добрі,
                в мирі не живеться,
Хіба краще колотнеча,
                де кров річкой л2ється?

Та чого вам, люди добрі,
                мирно не живеться,
Сонце в небі всім нам світить,
                життя річкой л"ється!


ПЕРЕВОД ТЕКСТА

Течет речка,лентой вьется,
                зелены дубравы...
И качая мать сыночка,
                тихо напевает,-
Спи,сыночек,спи любимый,
                набирайся силы,
Есть на свете люди злые
                и часы лихие.


Потускнело Солнце в небе,
                цветочки завяли,
В край родной беда явилась,
                что не ожидали.
Окропилось поле битвы,
                горькими слезами,
И кроваво устелилось
                дочками, сынами.


Ясный сокол в небе синем,
                высоко летает!
Смотрит зорко он на Землю,
                с грустью вопрошает,-
Почему вам, люди, в мире,
                в добре не живется?
Разве лучше битвы поле,
                где кровь речкой льется?



И качая мать сыночка,
                слово к Богу молвит,-
Боже, дай судьбу и счастье
                ребенку родному!
Чтобы был здоровым, сильным,
                только любоваться,
Не пришлось ему по-жизни
                на войне сражаться.

Ярко в небе звезды светят,
                ночь темна, -вздыхает,
Что сыны Земли воюют.
                их ряды редеют.
Почему вам, люди, в мире,
                в добре не живется?
Разве лучше битвы поле,
                где кровь речкой льется?

Почему вам, люди, в мире,
                добре не живется?
Солнце в небе всем нам светит,
                жизнь рекою льется!