У кришталевій тиші падав сніг,
Струмуючи кружляв, лягав на сосни,
І лащився, і припадав до ніг,
Нагадував дарунок доленосний.
Вже побіліли стежка і трава,
А лебединий пух летів невпинно,
Немов творив піднесено дива,
Зимовий стіл оздоблював гостинно.
Писав сніжок мелодію краси,
На нотний стан наносив ноти тиші,
Пташині чарівливі голоси,
Такі затишні, ніжні, дивовижні.
На вії падав, танув на щоках,
Торкався лагідно, мов сон казковий,
Привітливо сріблився на дротах
І вабив в загадковий світ зимовий…
Падав снiг
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122121103368
Свидетельство о публикации №122121103368
Рецензии