"Ти полину не рви більше, доле гірка!
Дай покути і райдуги, Боже!"
Тетяна Левицька
Тумани спрядають вологі вуалі -
Не видно довкруж, занавішено далі...
За ними ховається десь Чудо-Птах
І щастя моє у похилих літах...
За ними ласкавий зимовий той промінь,
Що чуйно рятує в набридливій втомі,
І мрії рятує дитячі чудні,
Коли я із ними в безодні, на дні...
Тоді вмить стаю, наче світлом окута -
Малюється райдужно доля незбута,
І стежка до Бога правдива й проста,
І славу Йому промовляють вуста...
Але ж тих туманів грудневих не зрушу -
Не вигою спрагою втомлену душу...
Тож ранок не тішить набіжним дощем -
Снага в ланцюгах та покутний мій щем...
Покутний щем
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2022
Свидетельство о публикации №122121008186
Свидетельство о публикации №122121008186
Рецензии
Ваша світла лірика ніколи не залишає байдужим, шановна Маргарито.
Будьте благополучні!
Яков Баст 17.12.2022 14:31 • Заявить о нарушении
Будьте благополучні!
Яков Баст 17.12.2022 14:31 • Заявить о нарушении
Прещиро вдячна, любий Якове, за схвальний відгук! З Любов'ю - Маргарита
Маргарита Метелецкая 17.12.2022 14:20 Заявить о нарушении
Маргарита Метелецкая 17.12.2022 14:20 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.