Туманів марево над Києвом весь день -
Грудневу й не очікував відлигу.
Душа весняних прагне все ж пісень,
Щоб теплий дощ зтопив зчорнілу кригу,
Щоб сонця промінь в вікна засвітив
Й розвіяв чорні думи і печалі -
Цей тяжкий рік, ще трохи, майже сплив,
Жену його в часів безмежні далі.
Чекаю на майбутнє, світлий рік:
Війна скінчиться і програє ворог,
І щастя, врешті, ступить на поріг,
Прорвавши болю й бід суцільний морок.
Дай, Боже, тільки сили це дождать -
Я іншої не маю, навіть, мрії!
Приречені терпіти і чекать,
На Тебе всі звертаємо надії!
Вже сходить вечір, світла ще нема,
Запалюю одну тоненьку свічку.
Ми не здамося, ворог і зима,
Бо прагнення свободи - це одвічне!...
Туманов марево над Киевом весь день...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2022
Свидетельство о публикации №122121006566
Свидетельство о публикации №122121006566
Рецензии