небом, житом i вiтрами
між боями, в час спочину,
намалюй, художник правний,
намалюй мою дівчину.
Щоб без зайвої принади
вийшов образ на картині,
не цурайся від поради
уяви мою газдиню:
заспіває - мов струмочок,
усміхнеться - без полуди,
ніжні квіти у віночку,
і ще більш ніжніші груди,
плавні руки, ним напевно
заздрять віти у тополі,
і круті в спідниці стегна,
і ще більш крутіша воля.
Перемішуй для намистини -
фарби в срібному цеберці.
Я візьму твою світлину,
покладу собі у серце.
світлина: Микола Ярошенко. Ескіз до картини "Влітку"
Свидетельство о публикации №122121002871