Мені не спиться. Ніч давно глибока.
А я лежу, загорнута в думки.
Дивлюсь у вікна іноді впівока,
Життя свого листаю сторінки.
Не сплю, своє вимірюю минуле:
То успіх, то невдача - все було.
Життя так непомітно промайнуло,
Мабуть, у Літу все перетекло…
А за вікном танцює ніч із вітром
Під пристрасну мелодію дощу.
Коли зима повіє перламутром,
Щоб блюз дощу нарешті вже ущух?
Вслухаюся у звуки ночі чуйно
І мрії колисаю, як дитя.
А ніч зітхає часом безнадійно,
Немов від нерозв'язних запитань.
Та й я вже відчуваю сіль на віях
Від розпачу, від подихів війни.
Ніч… Треба спати, а душа - в завіях,
Чекає переможної весни…
Менi не спиться
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122120906796
Свидетельство о публикации №122120906796
Рецензии