Біля дзеркала спогадів
Я сиджу в самоті.
І спливають потоками
Всі життєві путі.
Линуть в пам'яті радощі,
Як в німому кіно,
Біль, образа і ревнощі ,
Хоч було це давно.
В митях кадру мінливого
Пропливає життя,
І дитинства щасливого
Бачу я відчуття.
Школа, юність, одруження,
Виховання дітей,
І доріг розгалуження,
І неспокій ночей…
Раптом з кадру примарного
Впала нота сумна,
І, як грім з неба ясного,
Пролунала війна.
Зникли спогади в згарищі,
У кривавім снігу.
Щезли всі мої радощі,
Наче марення сну…
У дзеркалi спогадiв
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122120807232
Свидетельство о публикации №122120807232
Рецензии