На бiлому паперi by Volodymyr Nazaruk

На білому папері
Прорізана емаль
І вересень у двері
Несе пусту печаль.
 
Палаюче світило
За обрієм зайшло.
Свої останні сили
На заході звело.
 
У повному бокалі
Напівсухе вино
Несе у кожній краплі
Полегшення воно.
 
У сірому тумані
Розмиті ліхтарі,
Пливуть в очах і марно
Вони горять мені.
 
Посунулися тінi
Предметів у ночі,
І темрява по стінах
Стікає до душі...

© Volodymyr Nazaruk


Into the white paper
The enamel cut deep into
The white paper
And upcoming September
Only brings sad emptiness.
 
A burning star
Falls behind the horizon in the West.
It has lost its energy
At the dayfall.
 
Semi-dry wine
In a full glass
Brings consolation
In every drop.
 
The lanterns so vague
In a grey haze,
They flow before my eyes
And burn in vain.
 
The objects' shadows move away,
The nocturnal darkness slowly
Drips along my soul...

© Володимир Назарук translated into Ukrainian by Maryna Tchianova