Коли ти вранці ще лежиш,
Відпочиваючи у ліжку,
Ти вже не спиш, але мовчиш,
Радієш світлу і затишку.
У вихідний і навіть в будень
Ти відчуваєш в серці грудень.
Коли в повітрі аромат
Співає запахом ялини,
Ти ніби чуєш спів кантат,
Вбираєш серцем ці хвилини.
Ти забуваєш дні напружень,
Святковий відчуваєш грудень.
Коли ти п'єш гарячий чай,
Смакуєш, як цукерку, спокій,
В твоїй душі дзвенить ручай,
Що заглушає плинність років.
Не знаєш ти, що завтра буде,
Та мрієш, бо надворі грудень…
Коли з тобою вся рідня,
Ти відчуваєш світ дитинства
І віриш у чарівність дня,
В кінець кривавого злочинства.
В думках - мільйон бажань забутих,
Бо в Новий рік крокує грудень.
Коли ти чуєш глас надій
І безліч невгамовних прагнень,
То не бентежить буревій,
Бо ти нових чекаєш вражень.
Ти дихаєш на повні груди
І віриш в доленосний грудень.
Це - грудень
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122120803356
Свидетельство о публикации №122120803356
Рецензии